До 50-річчя зенітно-ракетних військ В’єтнаму

24 липня 2015

     24 липня 1965 р. Президент Демократичної Республіки В’єтнам ХО Ши Мін своїм указом встановивд День зенітно-ракетних військ В’єтнамської Народної Армії.

     У цей день в небі над Вєтнамом в першому ж бою зенітні ракетні дивізіони С-75 "Десна" знищили три літаки типу "Фантом". До цієї знаменної події були причетні воїни-інтернаціоналісти з України, які надавали допомогу в’єтнамському народу. Особовий склад 63-го в’єтнамського зенітно-ракетного дивізіону було нагороджено орденами і медалями ДРВ та СРСР, а сам дивізіон відзначено Почесним Прапором, а згодом йому присвоєно звання "Героїчний".

     Згідно з оцінкою старшого групи радянських військових фахівців у В’єтнамі (1967-1968 рр.) Володимира Абрамова, від зенітних ракет супротивник поніс досить відчутні втрати. Тріумф забезпечив зенітно-ракетний комплекс С-75 "Десна". Тільки в бою в один із днів останньої декади жовтня 1967 р. з 120 літаків, які брали участь в нальотах, було збито близько 30. Це 25 % втрат, ефективність ураження – дуже висока. За всю війну від зенітно-ракетного вогню супротивник втратив у В’єтнамі близько 1000 реактивних літаків.

     Як все починалося - у спогадах воїнів-інтернаціоналістів.

     У лютому 1965 р. була сформована перша група радянських військових фахівців, відібраних для спецвідрядження у В’єтнам, завданням якої було навчання у найкоротший строк в’єтнамських фахівців роботі з новою оборонною зброєю. Група завантажила в залізничний ешелон навчальний зенітно-ракетний комплекс шестикабінного варіанта С-75 "Десна" та вирушила через Китай до Демократичної Республіки В’єтнам.

     Прибувши 16 квітня 1965 р. до м. Ханой, фахівці відразу приступили до створення Навчального центру, який очолив полковник Михайло Циганков. З кінця квітня він вже розпочав функціонування.

may_1965.jpg

Учителя та учні зенітно-ракетного учбового центру у В’єтнамі. Травень 1965 р.
З фондів Центрального музею В’єтнамської Народної Армії.


     Кожен радянський фахівець за своїм профілем готував групу в’єтнамців. Склали програми підготовки, плани проведення кожного заняття. На в’єтнамських друзях лежало величезне навантаження: програма підготовки була складена на 4 місяці, але реалії життя і повітряна обстановка внесли свої корективи. Термін підготовки був скорочений до 2,5 місяців.

     Через скрутну ситуацію з бомбуванням, а також у зв’язку з негативним впливом китайської пропаганди відносно вітчизняної техніки, в першій декаді липня 1965 р. начальник Навчального центру зібрав нараду офіцерів і оголосив про спільне вирішення командування готувати два дивізіони до виїзду на бойові позиції. Завдання ускладнювалася, головним чином, тим, що комплекси були навчальні. Через тривалу експлуатацію багато параметрів було далекими від норм.

     Два дивізіони (63-й та 64-й) 236 ЗРП були сформовані і укомплектовані особовим складом. Фахівці приступили до підготовки техніки. Проводили такі види робіт, які в звичайних умовах були б можливі тільки в спецмайстерні або із залученням промисловості. Працювали не рахуючись з часом доби. Вночі було навіть зручніше - нальоти американців не заважали та й спека поменше.

     І ось в 20-х числах липня обидва дивізіони були готові до виїзду на бойові позиції.

    Перший (63-й) дивізіон очолив підполковник Борис Можаєв. До складу дівізіону увійшли: командир радіотехнічної батареї капітан Валентин Бруснікін, командир стартової батареї капітан Едуард Воронін, заступник командира стартової батареї ст. лейтенант Юрій Соломатін, технік кабіни "П" – Валентин Пустовойтов, оператор кабіни "П" – Кремок, технік координатної системи ст. лейтенант Володимир Шелестов, технік системи вироблення команд ст. лейтенант Борис Колесник, технік радіопередавача команд ст. лейтенант Валентин Тодорашка, оператор радіопередавача команд Кобилко та технік індикаторної кабіни ст. лейтенант Владислав Константінов. Операторами ручного супроводу були: єфрейтор Юрій Папуша, мол. сержант Анатолій Бондаренко, єфрейтор Володимир Тищенко, оператор СРЦ єфрейтор Віктор Кубушев, планшетист Мусихін.

divizion1965-2.jpg

 Дівізион майора Б. Можаєва перед маршем на перше бойове завдання. В’єтнам, 21.07.1965 р.
Фото з особистого архіву полковника Константінова В. М.

 

     У ніч з 22 на 23 липня ми стали висуватися і формувати колону. Пересувалися переважно вночі. До світанку 24 липня захопили позицію. Вона була неповного профілю. Кабіни були розташовані відкрито. З шести пускових установок розгорнули тільки три. У 15 кілометрах від нашої позиції розвернувся другий (64-й) дивізіон підполковника Федора Ільїних. При першому ж виході в ефір виявили безліч цілей. Спочатку дуже важко було орієнтуватися в обстановці. Іноді цілі підходили до зони пуску, але умови стрільби були для несприятливі. Промахнутися не мали права, бо стріляти повинні були напевно. Кілька разів вимикали апаратуру. Обстановка в кабінах була просто нестерпна через спеку. Та ще в кожній з них перебували подвійні розрахунки.

     Так минув час до обіду. Приїхав полковник М. Циганков. Поцікавився обстановкою, настроєм. Апаратура працювала бездоганно. Після відїзду командира включилися знову і через кілька хвилин виявили велику мету, що складається з двох позначок. Потім після розриву ракет ми зрозуміли, що кожна відмітка складалася сама по собі з 2-х "Фантомів", які йшли щільними парами, як на параді, не підозрюючи, що відбудеться в наступні хвилини.

1280px-F-105_dodging_SA-2_over_Vietnam.jpg

 Винищувач-бомбардувальник ВПС США Ріпаблік F-105 Тандерчиф (Republic F-105 Thunderchief)
у спробі ухилитися від зенітної ракети комплексу С-75 "Десна" над Північним В’єтнамом.
З фондів Національного музею Військово-повітряних Сил США, архівний № 090605-F-1234P-055.


     О 14:25 з інтервалом у 15 сек. ст. лейтенант Владислав Константінов натиснув кнопки "Пуск" двох каналів. Перша ракета потрапила точно в головну ціль. Вона стала розділятися. Оператор ручного стеження по куту місця Юрій Папуша доповідає, що ціль знижує кут місця. Друга ракета практично вражала падаючу ціль. Підполковнику Можаєву і всьому особовому складу доповіли, що ціль уражено.

004-2.jpg

 Учасники першого зенітно-ракетного бою у небі В’єтнаму, бойовий розрахунок кабіни управління ЗРК С-75 "Десна".
Зліва направо: оператори ручного супроводження 64 дивізіону: по куту місця – мол. сержант Петро Заліпський (Україна),
по дальності – єфрейтор Валерій Малига (Україна), офіцер наведення 63 дивізіону ст. лейтенант Владислав Константінов (Росія),
оператор 63 дивізіону по куту місця єфрейтор Юрій Папушов (Україна). В’єтнам, 24.07.1965 р.
З особистих фондів колишнього командира 63-го дивізіону 236 ЗРП ВНА ст. полковника Нгуен Ван Тханя.

 

     Старт і політ ракет, які випустив другий дивізіон, ми також спостерігали на своїх індикаторах. Вони збили третій "F-4C". За штурвалами ручного стеження у другому дивізіоні працювали мол. сержант Петро Заліпський, єфрейтор Валерій Малига і Богданов.

     Таким чином, з чотирьох "Фантомів", що брали участь в нальоті – три було знищено. Два пілоти були взяті в полон і дали свідчення. З іноземних фахівців на місці падіння був присутній тільки майор розвідки Микола Соломатін. ""Фантом" трусонуло так, що я втратив керування. Літак почав падати. Наш перший літак загинув ... " - розповідав згодом один з полонених пілотів.

     Після стрільб дивізіони швидко згорнулися і вкрили техніку в найближчих насадженнях. Вночі, на марші прибув командир полку Циганков. Він був задоволений результатами бою і привітав всіх з першою перемогою.

Tischenko-2.jpg

Учасники першого зенітно-ракетного бою у небі В’єтнаму, бойовий розрахунок кабіни управління 63 дивізіону 236 ЗРП.
Зліва направо: оператор ручного супроводження єфрейтор Юрій Папушов (Україна), офіцер наведення ст. лейтенант Владислав Константінов (Росія),
оператори ручного супроводження єфрейтор Володимир Тищенко (Україна) і мол. сержант Анатолій Бондаренко (Україна).
В’єтнам, 24.07.1965 р.


     Знаменною подією в цей період були відвідання ракетних позицій керівниками ДРВ. Дивізіон відвідали Прем’єр-міністр ДРВ Фам Ван Донг, Перший секретар ЦК КПВ Ле Зуан і Президент ДРВ ХО Ши Мін. Всі вони надали дуже високу оцінку спільним діям наших і в’єтнамських фахівців. Свого часу ХО Ши Мін розпорядився: "За життя радянських солдат і офіцерів несуть особисту відповідальність в’єтнамці". тому під час авіанальотів їх просто оточували військовослужбовці ДРВ, закриваючи тілами від куль та осколків.

Президент Хо Ши Мин на огневой позиции 61-го зенитно-ракетного дивизиона.jpg

Президент ХО Ши Мін на вогневій позиції 61-го зенітно-ракетного дивізіону
(командири капітан Хо Ши Хиу та майор І. К. Проскурнін)
236-го (Першого) ЗРП ВНА. Знімок від 26 серпня 1965 р.


     Цей день – 24 липня 1965 р. увійшов в історію ДРВ і її Збройних Сил. Президент ХО Ши Мін своїм Указом встановив День зенітно-ракетних Військ ВНА. Особовий склад першого в’єтнамського зенітно-ракетного дивізіону був нагороджений орденами і медалями ДРВ. Зараз на запрошення вєтнамської сторони у цій країні перебувають живі учасники першого бою з нашої країни. В’єтнам, мабуть, єдина держава, народ і керівництво якої через багато років зберігає почуття щирої вдячності до України за допомогу у боротьбі за її незалежність.

Встреча участников первого боя в Киеве спустя 47 лет - 24 июля 2012 г..jpg

Українські воїни-інтернаціоналісти, учасники першого зенітно-ракетного бою. Наш час.
З фондів Об’єднаної ради ветеранів війни у В’єтнамі Всеукраїнської спілки учасників війни.