Аозай як самоідентифікація в’єтнамської нації

     Є надзвичайно влучний і гарний вислів Блаженного Августина: "Світ – це книга і, якщо ти не подорожував, ти прочитав лише одну сторінку". Нас оточують неймовірні місця. Не варто просиджувати все життя на одному місці, перш за все треба вивчити рідний край, його культуру та звичаї. "Хоч я й живу усе життя в Україні, маю безпосереднє відношення й до В’єтнаму. Цю країну я можу вважати своєю другою Вітчизною, де мене зустрінуть так само тепло і привітно, як в Україні", каже громадянка України в'єтнамського походження зі Львова.

     Для нас, українців, національний стрій відіграє важливу роль. Ми одягаємо його на важливі державні, релігійні свята, а віднедавна й у повсякденному житті. Сьогодні вишиванка стала не стільки елементом моди, а обов’язковою частиною гардеробу. А щодо національного вбрання В’єтнаму?

     В’єтнамський аозай – національний костюм – довга шовкова сукня, яка одягається поверх шовкових штанів, сьогодні стає все популярнішим не тільки у В’єтнамі, але й за кордоном завдяки його надзвичайній зручності, легкості та елегантності.

 

 

     Прийнято вважати початком історії аозаю 1744 рік. Як свідчать джерела, саме тоді король ВуВионгНгуєн Хук Хоат як дієвий крок у боротьбі з китайським впливом в культурі запровадив національний в’єтнамський костюм. У той час він складався з сукні із чотирма кінцями та штанів. До цього у В’єтнамі було прийнято носити спідниці як у Китаї. У той час аозай носили як жінки, так і чоловіки (у наш час чоловіки рідко надягають аозай, як правило, на важливі церемонії). Починаючи з 1930-х років під впливом західної культури жіночий аозай почав стрімко змінюватися: щоб підкреслити груди були прибрані ґудзики спереду і з’явилася застібка збоку.

     Після розподілу в 1954 р. В’єтнаму на дві держави, аозай втратив популярність у Північному (соціалістичному) В’єтнамі через його дорожнечу і незручність у повсякденній роботі. Проте, у Південному В’єтнамі аозай як і раніше був в моді, передусім через любов до нього першої леді Південного В’єтнаму мадам Нгуєн Тхі Бінь. Після возз’єднання в 1975 р. аозай тимчасово виходить з моди, проте повертається в 90-х роках. Наразі аозай є як повсякденним, так і святковим одягом в’єтнамок.

      Лу Тхі Дієм Хонг, учасниця "Міс Всесвіт - 2010" в аозай       Представниця В'єтнаму на конкурсі "Міс Всесвіт - 2011" в аозай

     Аозай використовується як шкільна форма. В'єтнамські жінки носять аозай на урочистих заходах, на Новий рік і весіллях. Для таких випадків зазвичай вибирають сукню червоного кольору, що символізує щастя й удачу. Фасон залежить від професії і віку носія, а також значущості самого свята.

     У багатьох компаніях аозай є форменим одягом для прийому гостей або клієнтів. В аозаї, як правило, одягнені в’єтнамські працівниці банків, готелів, ресторанів, музеїв, аеропортів та інших громадських закладів.

     У навчальних закладах формою школярок і студенток є аозай білого кольору, що символізує душевну чистоту.

 

    

Існує чоловічий варіант аозая, який відрізняється більш широким кроєм і збільшеною щільністю тканини. На урочистих прийомах в’єтнамські чоловіки носять аозай як парадний костюм.

     Образ в’єтнамської дівчини в аозаї широко представлений в мистецтві. Багато в’єтнамських поетів описували аозай у своїх віршах, йому присвячені твори популярних композиторів таких як Фам Зуй і Чинь Конг Шон.

Дівчина з ліліями, масло, 1943 р., робота То Нгок Вама

     У березні 2015 р. успішно пройшов фестиваль аозая у м. Хошимін. Понад 5 тисяч дівчат та жінок, віком 18-35 років, взяли у ньому участь. Як повідомляється, дводенне свято відвідали понад сорок тисяч осіб.

     Головним заходом програми фестивалю став показ найкращих аозаїв, зібраних з усієї країни. Також пройшов конкурс дитячого малюнка, присвячений цій сукні і виставка фоторобіт "Кращі фотографії сукні аозай".

 

ВУ То Майя, м. Львів,
активіст Товариства
"Україна - В'єтнам"